Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Київської ОДА
Відділ освіти Білоцерківської РДА

Білоцерківський районний будинок дитячої та юнацької творчості

Методичні рекомендації

МЕТОДИ  І ФОРМИ НАВЧАННЯ
У БІЛОЦЕРКІВСЬКОМУ РАЙОННОМУ БДЮТ

 

         Способи навчання поділяються на методи, прийоми.

         Прийом – це категорія дрібніша, але майстерно розроблений прийом можна зробити методом.

         Методи можна поділити на чотири  групи, але будь-яка класифікація методів не відображає всієї різноманітності, всіх можливостей навчальної роботи.

         Перша група – це методи усного викладання – розповідь (лекція), бесіда.  Друга – методи безпосереднього, наочного навчання – проведення експерименту, спостереження, використання таблиць, практичні заняття, лабораторні заняття, екскурсії, робота з комп’ютером, відеолекторії.

Третя група – методи самостійної роботи учнів, які часто збігаються з попередніми (більш або менш  самостійні експерименти, екскурсії, робота з комп’ютером).

Четверта група – інтерактивна модель навчання.

РОЗПОВІДЬ

          Розповідь як метод навчання має широке використання у позашкілля. У основі  розповіді лежить викладання матеріалу керівником. Як правило розповідь займає невелику частину заняття і часто використовується з іншими методами: бесідою, демонстрацією екранних посібників, робота з книгою. Розповідь часто збагачується методичними прийомами: зарисовкою на дошці  схеми, таблицями, демонстрацією натуральних об’єктів, муляжем, моделей.

         Розповідь потрібно зробити захоплюючою, дохідливою, корисною з навчально-виховного  погляду. Це досягається добором навчального матеріалу, живих прикладів, організацією дослідних і наочних засобів. Керівник повинен добиватися уваги гуртківців високою якістю своєї розповіді, зв’язком її з життям.

ЛЕКЦІЯ

          Лекція  повинна бути жвавою, з використанням різних наочних засобів аж до демонстраційних дослідів. Елемент бесіди під час лекції відсутній. Лекції дають можливість дати значно більше цікавих відомостей. До лекцій  гуртківців треба привчати поступово. Дуже корисно учням вести конспекти. Це у певній мірі підготує дітей до навчання у ВУЗі, прищепить навички вибирати з безлічі матеріалу головне, узагальнювати. Конспекти керівник перевіряє і обговорює з учнями, дає поради, як краще їх вести.

БЕСІДА

         Особливості цього методу полягають у залученні гуртківців до розкриття нового матеріалу шляхом опитування. Метод бесіди  дозволяє питаннями активізувати всіх гуртківців, спонукати учнів  до творчої пізнавальної діяльності, допомагає слідкувати, чи  розуміють учні матеріал який вивчають.

         Кожна бесіда повинна попередньо плануватися учителем,  питання  мають бути репродуктивного  та творчого характеру, мати чітку послідовність і націлювати учнів на формулювання правильного висновку. Бесіда має бути товариською, щира розмова зможе зблизити керівника і учня. Спілкування вчителя з учнями під час роботи у гуртку дає змогу з одного боку, ближче познайомитися, з учнями і, з другого, - вплинути на них особистим прикладом, своїм умінням.

ЛАБОРАТОРНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

          Ці методи найчастіше використовують у два способи: фронтальний, коли учні виконують завдання під керівництвом вчителя, та індивідуальні, коли кожен учень виконує роботу по інструктивній карточці. Лабораторні, практичні заняття поєднують у собі різні методи. Але тут переважає елемент самостійності. Щоб самі учні змогли щось зробити, треба розповісти їм, показати, що досягається різними прийомами, виходячи з конкретних умов. Якщо робота невелика, то інструктаж можна дати перед роботою. Можна інструктаж давати частинами відповідно до етапів роботи. На практичних заняттях також використовують бесіду. Адже, у кінці треба поговорити про результати роботи, перевірити, настільки досягнута мета заняття.

ВЕДЕННЯ ЗОШИТІВ

          Це метод самостійної роботи учнів, можна застосовувати у комбінації з іншими. Старанне виконання малюнків, записів з лабораторних занять має величезне виховне значення. На  кожному занятті бажано  використовувати зошит. Складання узагальнюючих, порівняльних таблиць розвиває в учнів мислення.

         Важливою частиною роботи з зошитами є складання графіків, виконання малюнків.

         Малювання – також чудовий спосіб закріплення знань. Доцільно використати так званий динамічний малюнок, який доповнюється у процесі розповіді вчителя. Перш ніж малювати, треба попередити учнів, щоб вони намітили місце у зошиті, щоб малюнок був правильний композиційно і з наукового боку.

         Малюнок допомагає уникнути багатослів’я, заощаджує час.

         РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ

          Робота з підручником займає велике місце у навчальному процесі.  Метод роботи з підручником часто використовують керівники для узагальнення засвоєних знань, з метою запам’ятання  термінів,  підведення учнів до засвоювання нових визначень  і висновків.

ЕКСПЕРИМЕНТ

          Експериментування може виробити в учнів діалектичне розуміння навколишнього світу. Начотницька, схоластична наука, основана на словах, які повинні сприйматися на віру, нічого не дає.

         Експеримент складніший від будь-якого іншого методу. Взаємозв’язки між кількістю і якістю чудово ілюструються життєвими процесами, а пізнаються глибоко тільки в експерименті.

         Мета експерименту – не тільки вловити якісний бік явища, а й визначити ті переходи кількості в якість, які, по суті, становлять науку.

         Будь-який експеримент вимагає вивчення відповідної літератури. Це допоможе уникнути помилок, звернути увагу на важливі факти. Слід привчати дітей користуватися книгою-посібником. Іноді можна у вигляді досліду дозволити учню після самостійного вивчення літератури поставити самому експеримент.

         Складається план експерименту, ставляться мета і завдання досліду. До плану включаються такі пункти: тема (назва досліду); мета і завдання;  необхідне обладнання, приміщення; хід роботи і форма обліку результатів; висновки; список літератури.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

          Вміння спостерігати, помічати не приходить само собою. Керівник з перших днів своєї роботи привчає учнів до спостережливості, до потреби пояснити явища, факти, зрозуміти їх  суть, взаємозв’язок. Здатність учнів аналізувати , розчленовувати складний процес на складові елементи з тим, щоб на основі аналізу зробити узагальнення, прийти до висновків – також результат копіткої праці вчителя, результат впливу особистим прикладом. Без аналізу явищ неможливо знайти  потрібні фактори, виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки між окремими ланками ланцюгового процесу.

         РОБОТА З ЕКРАННИМИ ПОСІБНИКАМИ

          Для вивчення будь-якої теми велике значення має використання екранних  посібників. За допомогою екранних посібників гуртківці знайомляться з сучасними методами роботи наукових лабораторій, з використанням складної техніки при проведенні експериментів, з результатами праці  вчених чи  досягненнями  практиків.

         Робота з екранними посібниками може використовуватися як в ілюстративному, так і в пошуковому плані. У першому випадку завдання орієнтують на простий переказ змісту, а у другому вимагають творче використання навчального матеріалу.

 

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ

Важливою умовою забезпечення ефективності навчання і виховання є застосування різноманітних методів, особливо тих, які інтелектуально, фізично та емоційно активізують вихованців. Слово „інтерактив” прийшло до нас із англійської мови від слова „інтеракт”, де „інтер”- взаємний, „акт”- діяти. Таким чином, інтерактивний-це здатний до взаємодії, діалогу.

 Інтерактивна - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 Заняття мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію. Навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь педагога.

         До таких форм належать ігрові заняття. Сутність його    в   двоплановості навчальної ситуації, перебування вихованців в двох світах – в світі реальних відносин та в світі  видуманих, умовних  відносин.

 

Заняття – рольова гра 

Заняття – рольова гра будується як взаємодія конкретних ігрових ролей, під час якого вихованці діють не від власного імені, а демонструють поведінку і висловлюють почуття умовного персонажу. Така форма заняття є ефективним методом апробації нових моделей поведінки. Вона дає можливість “приміряти” її на себе. Дія  “під маскою” дає учасникам змогу сформувати власні уявлення про те, як можна  вирішити схожу ситуацію в реальному житті. 

Тому, хто виконує роль учасника ситуації, разом з описом ситуації видається інструкція до його ролі, або пояснюється усно. При цьому можливі дві форми організації:

- роль отримують окремі гуртківці, а інша частина групи виконує роль активних глядачів;

- гуртківці розбиваються на невеликі групи. Кожна група бере на себе роль окремої особи, учасника ситуації.

Модульне заняття

Модульне заняття - заняття включає в себе дві-три структурні одиниці.  Для модульного підходу   характерні свої психологічні особливості і проблеми:

-         ще більша, у порівнянні з міні-уроками, можливість організаційного виділення різних складових навчальної діяльності. Частіше всього рекомендують у методиці модульного заняття першу частину модуля виділяти на роботу по домашньому завданню, другу - на засвоєння нового матеріалу, третю - на закріплення та контроль.

Недолік: в умовах модульного заняття у частини вихованців у другій, особливо в третій частинах модуля з’являється  втомлюваність та спад активності.

 

Індивідуалізоване заняття

Індивідуалізоване заняття - підлаштування навчання до особливостей вихованця. При організації такої форми заняття керівник вирішує дві проблеми: необхідність працювати з урахуванням різноманітних  особливостей вихованців із збереженням  єдиного темпу  навчальної діяльності.

Мова іде про індивідуалізацію навчання, коли педагог підлаштовує навчальний процес під індивідуальні психологічні особливості дітей. Тому мова іде про так звану об’єктну індивідуалізацію (знання особливостей учня як об’єкта моїх педагогічних намагань дозволяє мені, педагогу, піднести навчальні завдання в тій формі, в якій вони будуть легко засвоєні вихованцем).

 

Заняття – ділова гра

Заняття – ділова гра, заняття в якому робиться акцент не на ролях, а на імітації реальної діяльності (наприклад: перетворення кімнати, де проходить заняття у фабрику, яка працює над створенням  колективної  роботи: картини, ікебани тощо). Це форма відтворення предметного і соціального змісту, професійної діяльності, як цілого. Відтворюється професійна обстановка, подібна  за сутнісними характеристиками до реальної. Суттєва ознака ділової гри – відтворення тільки типових, узагальнених ситуацій за короткий проміжок часу. Це перспективна форма заняття. Його можна використати для розвитку творчого мислення, формування практичних вмінь і навичок, адаптації в соціумі, підвищення рівня життєтворчості, самореалізації.

Вихованець, виконуючи роль майстра, бригадира, начальника цеху, директора, бухгалтера, тощо, звикає враховувати професійну і посадову зацікавленість оточуючих його людей, вчиться системного підходу до вирішення виробничих проблем.

 

Підсумкове заняття

Якщо навчання організовано за семестрами, то підсумкові заняття можуть проводитися два рази на рік, після закінчення кожного семестру, або один раз, наприкінці навчального року.

На підсумкове заняття запрошуються педагоги даного профілю та суміжного профілю, батьки, представники преси.

Вимоги:

  1. Планування заняття таким чином, щоб  у повній мірі було продемонстровано рівень знань, умінь вихованців, їх успіхи та досягнення на фестивалях, конкурсах, олімпіадах різного рангу.
  2. Добір оптимальних методів та форм проведення заняття. Не існує єдиної  форми проведення  підсумкового заняття – це може бути диспут, вистава, концерт, тестування, лабораторно-практична робота, екзамен та ін.

 

Інтегроване заняття

Інтегроване заняття - може здійснюватися  одним або двома  керівниками, які мають працювати узгоджено за єдиною програмою, відповідно реалізуючи на своєму уроці домінантну лінію (музичне або візуальне мистецтво). Таким чином, педагоги мають послідовно, доповнюючи один одного, розкривати спільну (а для учнів - єдину) тему.

 

Бінарне заняття

Бінарні  заняття - заняття, на яких присутні два (і більше)  керівники разом. У процесі вивчення даного предмета методично доцільним  є те, щоб, наприклад, музичне мистецтво викладалося першим, щоб уникнути ілюстрування, нав’язування музичних образів творами візуального мистецтва.

 

Заняття – гра “Презентація”

У цій грі вихованці мають представити своє творче об’єднання. В якій формі  - вибирають гуртківці. Це може бути театралізована вистава або  ділова презентація, веб-сторінка. Оцінювання ведеться за 10-бальною системою. Учасниками можуть бути однопрофільні групи різних років навчання або одна група, розділена на кілька “фірм”. Завдання групам роздається за кілька тижнів наперед, проводяться консультації, репетиції. Після підбиття підсумків ушановують призерів лавровим вінком, “словесними солодощами”, уявними коштовностями тощо.

Заняття – гра “реклама”

Підбираються вироби, виготовлені дітьми даного об’єднання. Їх потрібно загорнути у непрозорі пакети.  В ході гри викликається про одному представникові від “фірми”, який вибирає пакунок з декількох. За командою педагога пакети розкриваються. Починається відлік часу. “Фірми” готуються 5-7 хвилин, захист – до 2-х хвилин. “Фірми” повинні використати свою фантазію, щоб зробити рекламу виробу у будь-якій формі. Оцінюється за 10-бальною системою.  Такі заняття проходять дуже емоційно, сприяють значно глибшому і ширшому засвоєнню матеріалу і вносять у життя дітей елементи професійних і суспільно-виробничих відносин.

 

Заняття – тест

Використовуються тести за змістом вивченого матеріалу – тести визначення рівня засвоєння нового матеріалу, де оцінюється рівень знання теоретичного матеріалу, рівень практичних вмінь, рівень організованості при вирішенні проблем. Тести креативності, які мають на меті дослідження рівня розвитку особистості (активно-творчий, високий, середній, допустимий, критичний), управлінсько-виробничі тести, соціально-побутові, психологічні, особистісні тощо.

Такі заняття дають багато для діагностування, перевірки знань, сприяють самопізнанню та самовдосконаленню, проте підготовка їх вимагає великої витрати часу і досконалого знання не тільки фактичного матеріалу з відповідної галузі, а й знання психології.

 

Заняття “Інформаційний лабіринт”

Це підсумкове заняття з вивченої теми, розділу чи вивченого матеріалу за певний період часу. Заняття розробляється таким чином, щоб охопити весь вивчений матеріал. Складається план заняття, окремими пунктами якого є проблемні питання, твердження, ситуації та ін. Вихованцям пропонуються папки з однаковим вибором інформації. Тут можуть бути окремі розділи з науково-технічної   (відповідного напрямку) літератури, журнальні статті, історичні відомості, біографії вчених, описи приладів, пристроїв, назви інструментів, прислів’я, приказки, уривки віршів, прозових творів.

         Кожен вихованець повинен розібратися в документах,  віднести їх до окремих розділів запропонованої педагогом теми, дати оцінку кожному інформаційному документові відносно теми заняття, зробити висновки, скласти асоціативно-інформаційний список з реченнями вставками, які пояснюють місце даної інформації у списку, тобто потрібно вийти з “інформаційного лабіринту”.

 

Заняття – милування

Це організація безпосереднього емоційно - чуттєвого контакту дітей з природою. Готуючись до такого заняття керівник гуртка повинен попередньо осмислити естетичну своєрідність природи, споглядання якої планується.  Потрібно заздалегідь з’ясувати, що зумовлює виразність і своєрідність конкретної пори року, який комплекс чуттєвих ознак можна вважати її естетичним змістом.

Варто відзначити ряд специфічних особливостей щодо організації та проведення занять:

- технологія таких занять значно відрізняється від звичайних занять або навчальної екскурсії;

- вона розрахована на отримання дітьми не стільки номінативної, скільки емоційно-образної інформації про природу. Має місце постійне звернення керівника як до інтелектуальної, так і, насамперед, до емоційно-чуттєвої сфери дитини;

- заняття-милування варто проводити раз на місяць, непомітно пов’язуючи їх з своєрідним станом при роди, як от: листопад, перший сніг, веселка і т.д.;

- серед об’єктів чільне місце можуть посідати так звані “символи” рідної природи, наприклад: калина, верба і т.д.

Мета заняття: виховувати любов до природи рідного краю, любов до прекрасного; сприяти інтелектуальному розвитку та творчості дітей; виховувати екологічну культуру гуртківців, закликати захоплюватись красою осені; розвивати системне мислення, творчу уяву, розуміння музики.

air max tn pas cher air max tn pas cher air max tn pas cher parajumpers pas cher moncler pas cher moncler pas cher moncler pas cher doudoune moncler pas cher doudoune moncler pas cher sac goyard pas cher sac goyard pas cher sac goyard pas cher sac goyard pas cher barbour pas cher barbour pas cher barbour pas cher chaussures de foot chaussures de foot chaussures de foot chaussures de foot golden goose outlet saldi golden goose outlet saldi golden goose outlet saldi golden goose outlet saldi golden goose outlet saldi golden goose outlet saldi chaussures de foot chaussure de foot